Проблеми з травленням можуть бути симптомом небезпечної хвороби: що потрібно знати

Дослідження показують, що проблеми з травленням можуть бути ознакою хвороби Паркінсона. Ті, хто страждає запорами, утрудненим ковтанням (дисфагією) і гастропарезом, має більші можливості захворіти на цю хворобу.

Про це повідомляє The Guardian. 

Симптоми хвороби Паркінсона

Дослідники розповідають, що проблеми з травленням, такі як запор або утруднене ковтання, можуть подвоїти ймовірність хвороби Паркінсона. Окрім того, причини хвороби Альцгеймера, інсультів і аневризм мозку також пов’язують з порушеннями шлунково-кишкового тракту.

Дослідники порівняли медичні записи 24 624 людей у ​​США з хворобою Паркінсона, 19 046 людей з хворобою Альцгеймера і 23 942 людей мали симптоми цього захворювання. 

Пацієнти з хворобою Паркінсона зіставлялися з пацієнтами в інших групах за віком, статтю, расовою та етнічною приналежністю, а також тривалістю діагностики, щоб порівняти частоту шлунково-кишкових захворювань за шість років до встановлення діагнозу.

Вони також порівняли медичні записи кожного учасника дослідження, у якого було діагностовано будь-яке з 18 захворювань кишечника, з тими, хто не мав цього захворювання протягом п’яти років, щоб дізнатися, у скількох із них розвинулася хвороба Паркінсона чи інші неврологічні розлади.

Обидва порівняння виявили вищий ризик діагностики хвороби Паркінсона для пацієнтів із проблемами кишечника.

Однак дослідження показало, що інші проблеми з кишечником, такі як запальні захворювання кишечника, не підвищують ймовірність розвитку хвороби Паркінсона.

Що відомо про хворобу Паркінсона

Хвороба Паркінсона, або тремтливий параліч, — повільно прогресуюче хронічне неврологічне захворювання, притаманне особам літнього віку, особливо тим, які хронічно отримували травми центральної нервової системи (ЦНС) (парашутисти, військовослужбовці військ особливого призначення, люди, які активно практикували контактні види спорту, зокрема боксери).

Належить до дегенеративних захворювань екстрапірамідної моторної системи. Хворобу спричинює прогресуюче руйнування і загибель нейронів, які виробляють нейромедіатор дофамін, — насамперед у чорній субстанції, а також і в інших відділах центральної нервової системи.

Недостатнє вироблення дофаміну веде до активного впливу базальних гангліїв на кору головного мозку. Основними ознаками є:

• м'язова ригідність;
• гіпокінезія;
• тремор;
• постуральна нестійкість.

Сучасна медицина поки що не може вилікувати захворювання або сповільнити його прогресування (етіологічна або патогенетична терапія), однак наявні методи консервативного та оперативного лікування дозволяють значно покращити якість життя хворих.

Нагадаємо, нещодавно ми писали, що тяжко паралізована жінка, яка не могла говорити впродовж декількох років, заговорила за допомогою технології трансляції сигналів мозку. Цей випадок дає надію на те, що це можна розвивати в майбутньому та рятувати життя людей.