Хто такі люди з комплексом жертви: пояснення психолога

Люди з компексом жертви вибудовують нездорові стосунки з оточуючими людьми через те, що завжди перекладають відповідальність на них, замість того, щоб бути відповідальним за своє життя. Така поведінка перешкоджає їм у бажанні жити повним життям, досягати цілей та перебувати у відносинах. 

Про це повідомила Наді Антоніак. 

"Комплекс жертви — це установки, життєва позиція й поведінка людей, які схильні в різних ситуаціях виступати жертвами. Вони завжди "заручники обставин", потерпають від невдач та людей навколо. Схильні перекладати провину й відповідальність на інших. Несвідомо створюють неприємні й важкі ситуації, де вони будуть жертвами", — зазначила психологиня. 

У чому полягають труднощі людей з комплексом жертви 

Очікування компенсації за свої зусилля й страждання є основною проблемою для жертви та її оточення. "Жертовній" людині складно приймати любов або навіть прості знаки уваги. Вона звикла отримувати любов через маніпуляції та жалість, намагається заслужити схвалення та увагу. 

"З часом така людина вчиться отримувати задоволення через страждання, адже це її спосіб пожаліти себе, а значить полюбити. Саме тому вони дуже легко притягують аб’юзерів", — додала психологиня. 

Людина без опори всередині, спустошена, яка чекає постійно наповнення із зовнішнього світу, з такою стратегією приречена залежати від інших людей, дій і настроїв.

Зовнішні прояви людей з комплексом жертви 

"Жертва невербально транслює інформацію про себе, її невпевненість та слабкість проявляється через тіло та емоції на обличчі: з‘являється сутулість, опускаються плечі, рухи скуті, емоцію печалі видають опущені кутики губ, очей та брів", — повідомила Наді Антоніак.

Психологиня також додає, що насильники це легко зчитують, вони хороші маніпулятори, тому одразу відчувають, яку потребу треба задовільнити, щоб привернути її увагу.

Тому так часто жертва з одних аб‘юзивних відносин може потрапити в інші такі самі, адже вона далі шукає опору і спасіння в комусь іншому.

Для жертви характерно: 

• завжди на щось скаржитися; 
• потрапляти в безглузді ситуації; 
• бути невпевненим, тривожним, сором'язливим і поступливим; 
• думати, що всі біди від збігу обставин; 
• звинувачувати у своїх проблемах оточуючих людей, членів сім'ї, друзів, знайомих, співробітників на роботі або одногрупників, продавця з найближчого магазина;
• складно відмовляти та відстоювати себе; 
• чекати схвалення від інших, щоб рухатися далі; 
• часто просити порад у знайомих, не приймати рішення самостійно; 
• поганий настрій, почуття пригнічення, іноді — депресія;
• прийняття жалості з боку інших людей за прояв любові; 
• боятися висловити свої почуття і думки; 
• часто опускати руки перед труднощами; 
• завжди і всюди чекати, що щось ось-ось станеться. 

Раніше ми писали, що психологи дали три поради, що робити з речами померлої людини.